На мне уж был поставлен крест
и на меня рукой махнули,
мои надежды обманули,
победная забылась песнь,
так много лет она не пелась.
Моя удача где-то делась
и лишь венков шуршала жесть.
А на пожарище Мечты
игрался пеплом стылый ветер
и путь мой был уже отмерен,
я был почти что у черты,
из-за которой нет возврата,
за нею – только пламя ада,
венец греха и суеты.
Я шел вперед, не видя путь,
ни толку не было, ни лада,
я сам не знал, куда мне надо,
я просто шел куда-нибудь,
со стоном новый день встречая,
и боль уже не замечая,
и не пытаясь отвернуть.
Израненный, избитый в кровь,
я все же был осла упорней,
я был из самых непокорных,
упав, я поднимался вновь,
чтоб снова стукнуться об стену,
но даже слыша запах тлена,
я путь продолжить был готов.
Что Бог тогда во мне нашел?
Как мог Он полюбить такого?
Куда достойней было много,
но Иисус ко мне пришел,
остановил у преисподней.
Я жив не должен быть сегодня,
но в Царство Света я вошел!
Бог столько лет стучался в дверь,
что наглухо была закрыта
и накрест досками забита,
здесь все права имела смерть,
но ждал меня Господь и верил,
и отворить пришлось мне двери.
И я увидел Божий Свет!
Дал жизнь Господь мне и в аду
мое пустым осталось место,
я жить стал радостно и честно,
и вслед за Господом иду.
Но не моей заслугой было,
что Правда путь мне осветила,
Иисус, за все хвала Ему!
Господь мой умер на кресте,
чтоб мог придти я с покаяньем,
чтоб мог вернуться из изгнанья,
что сам устроил я себе.
Так пусть хвала не перестанет,
пусть сердце славить не устанет,
вся слава, Господи, Тебе!
20 декабря 2008 г.
Комментарий автора: Этот стих - автобиографический, на протяжении 12 лет Господь постоянно посылал ко мне людей, которые мне говорили о Нем.
Валерий Гаращенко,
Днепропетровск, Украина
Господь нашёл меня в колонии строгого режима, где я уже в четвёртый раз отбывал наказание. Я был хуже очень многих, но Иисус не побрезговал, не прошёл мимо. После встречи с Иисусом, моя жизнь изменилась кардинально, у меня сейчас есть семья, которую я люблю и которая любит меня, я имею все, о чем не смел и мечтать. Я прямо смотрю людям в глаза.
И это все мне дал мой Великий Господь! e-mail автора:valgar_65@mail.ru
Прочитано 7050 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.