Прагла гріха, а тепер прагну Бога.
І знаєш що? - З Богом щаслива дорога!
У Бозі є радість, у Бозі спокій
І більш не гнітить душу гріх тяжкий мій.
У крові пречистій Ісуса Христа,
Знайшла заспокоєння спрагла душа.
Мої Він бажання й думки обновив,
І пісню про небо у серце вселив.
...Хвала Тобі, Боже, навіки хвала,
За дивне спасіння, за Спаса Христа!
Хвала Тобі, Батьку, навіки хвала,
Як дивна й велика Твоя доброта!
Ти щиру молитву, Ісусе, почуй,
І ще багатьох від гріхів урятуй.
До черствого серця Ти знаєш підхід,
Нехай не на кару Твій буде прихід.
Помилуй знайомих, помилуй, спаси,
По милості, Боже, серця обнови.
За доброго часу Себе їм відкрий.
З сердець забери їх фальшивий спокій.
Хто в рабстві гріха — тих, Ісусе, звільняй,
І жити для Тебе в житті научай.
І раб стане вільний, а Паном — Сам Бог:
Жених й Наречена радітимуть вдвох!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лампада угасла - Людмила Солма Стихотворение сложилось в великом отчаянии в день смерти моего горячо любимого 46- летнего отца, за месяц до рождения нашей первой доченьки. Роды были тяжелые, но Господь милостиво даровал нам родительское счастье и утешение. И не единожды. Так случилось, что вторая доченька родилась в год смерти свекра – через семь месяцев после похорон. Но, через общую боль утрат и общую радость обретения, укреплялась - сопереживая и сплачиваясь, наша дружная семья в истинной любви и верности.
Светлая память тем любимым и дорогим, кого давно уже нет с нами.
Крепкого здоровья и благополучия всем тем, кто идет по земной жизни рядом с нами плечом к плечу - в общих радостях и печалях - с Верой и Надеждой в Любви.
